Шановні ветерани, дорогі співвітчизники, нинішні  захисники Вітчизни!

Прийміть найщиріші вітання з нагоди  Дня пам’яті та примирення і 75-ї річниці Перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні!

Є події, над якими час не владний.   Сімдесят  п'ять років тому закінчилася Друга Світова війна – найстрашніша і найжорстокіша в історії людства. Минають роки, але залишається живою пам’ять про страшну трагедію, яка пройшлася по долі чи не кожної родини в Україні, в Європі, багатьох родин по всьому світі.

Так сталося,що 75-у річницю ми будемо вшановувати вдома,оскільки  у світі COVID-19 забирає життя-тихо,без зброї. Трішки дивно, цього дня не прийти до обеліска слави,не постояти мовчки, затиснувши в руках букетик квітів,вшановуючи пам'ять усіх загиблих,не відвідати могили рідних… І хоча, у нас в селі,вже давно ветерани відійшли у вічність – я пам'ятаю ,як вони стояли біля обеліска. Щасливі і сумні,прості дідусі- справжні герої,на яких я дивилася зі справжньою гордістю.

Цього дня ми вшановуємо усіх людей, через чиє життя страшним смерчем пройшла кривава та страшна Друга світова війна. За перемогу над фашизмом український народ заплатив неймовірно високу ціну - мільйони загиблих, поранених та ненароджених, загинувших у концтаборах, гетто, в'язницях та на каторжних роботах на чужині.  Згадуємо воїнів, які ціною свого життя та здоров’я захистили наш край від окупації та знищення,полеглих на полях битв,в партизанській броні,померлих від ран та хвороб тієї війни,і тих,хто пішов від нас вже у мирну добу, мирних жителів та дітей війни, які у вихорі бойових дій втрачали своїх найдорожчих, пережили жахи і лихоліття війни, вистояли та відбудували країну. Вічна і світла їм пам'ять!

У спільну перемогу союзників над нацизмом Україна зробила неоціненний внесок, а її народ заплатив надто високу та дорогу ціну. Здавалося, що після трагедії такого масштабу людство винесло уроки і більше ніколи знову війна не прийде у наш спільний дім. Але страшна реальність, на превеликий жаль, диктує свої умови.

Сьогодні, коли на Сході України лунають постріли і гинуть люди, українці, як ніхто, розуміють цінність своєї держави та її суверенітету. Ми самовіддано боремося за свободу, як 75 років тому боролися наші дідусі та бабусі, а відтак - ми переможемо!

 Ми пам’ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об'єднані нації. Ми пам’ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона — запорука неминучості нашої перемоги сьогодні. Переконана, що Ваші сила духу та непохитна віра у торжество добра над злом завжди надихатимуть нові й нові покоління українців на захист рідної землі та розбудову батьківського дому.

Бажаю всім міцного здоров'я, довголіття, тепла і затишку,чудового настрою, добробуту та непохитної віри у те, що завтрашній день буде світлим і щасливим! Мирного неба над головою!

Ми пам’ятаємо! Ми переможемо!

                                      Наталія Вільчевська–Чабан,вчитель історії ЗОШ І-ІІІст.с. Бубнів