Холодної зими в тріскучі лютневі морози помирав у Петербурзі великий син України Тарас Шевченко. Ослабла рука вивела рядки його останнього вірша-прощання зі світом. У ньому надія, що прийдуть у світ нові імена і понесуть далі славу України. І рівно через десять років, у 1871 р. народилася Лариса Петрівна Косач.
"Люди, як зорі, полишають свій слід у свідомості майбутніх поколінь, особливо люди талановиті. Мовби крізь серпанок легендарності проступає до нас образ поетеси, образ ніжний і чистий".
З нагоди Дня народження письменниці в школі відбулася літературна година "Ні долі, ні волі у мене нема, зосталася тільки надія одна", яку підготувала бібліотекар школи І. В. Куліш. Під час проходження дійства ведучі ознайомили присутніх з біографією Лесі Українки, учні середніх класів декламували її поезії: "Надія", "Конвалія", "Без надії сподіваюсь", "Як дитиною, бувало" та ін..
Учениця 7 класу Романішина Мар'яна повстала перед усіма в образі самої Лесі. До вишитого портрету поетеси було піднесено символи України: калину, хліб, колосся. На мультимедійному екрані глядачі мали можливість побачити портрети різних років її життя, будинок-музей Косачів у Новоград-Волинському, Колодяжному, родину Лесі, перше кохання - Сергія Мержинського, пам'ятники поетесі в Україні та світі.
Одночасно із заходом відбулася виставка творів Лариси Петрівни Косач-Квітки.
А 10 березня ми вшановували пам'ять Великого Кобзаря, нашого Пророка, поета, талановитого художника, прозаїка і драматурга - Тараса Григоровича Шевченка. Він був вірним сином поневоленого народу і прагнув його визволення. Це людина, чиє ім'я знає весь світ, людина, яка до останнього подиху любила свою Батьківщину, в артеріях якої текла гаряча кров полум'яного патріота.
Бібліотекар презентувала книгу "Волинський Кобзарик". Учні початкових та середніх класів розповідали вірші нашого Кобзаря. Особливо цікавим був відеофільм "Тарас Шевченко - це вічний вогонь, що ніколи не згасне в серцях народу".
Хочеться, щоб образи цих геніальних митців були не лише на п'ядесталах, сторінках книг, а й на наших вустах завжди звучало їхнє невмируще поетичне українське слово.
