Був лютий - двадцять другий рік.

І ранок зі словами мами:

"Вставай, дитино, бо на наш поріг прийшла війна, така жорстока і кривава".

Та важко нам було повірити у це,

і сльози не давали всім спокою.

Крізь вибухи, крізь постріли, крізь кров ішла війна жорстокою ногою.

Йшов день за днем, а наші земляки ішли по зброю неньку захищати.

Пішло багато - і за ними плачуть всі, а особливо їхня рідна мати.

Луна сирена: швидко у підвал ховайтеся усі й дорослі й діти,

сидіть допоки не почуєте сигнал, що можна знов на синє небо поглядіти.

Й знову сирена, й знову в укриття. А із сиреною народжуються діти.

Ви думали не зможем, та нові життя з'являються, немов оті весняні квіти.

І зараз Київ та Одеса, Харків й Львів - всі об'єдна ... Читати далі »

#Ми_проти_війни!

Учениця 6 класу Михалевич Аня,учень 1 класу Михалевич Андій

  ... Читати далі »

#Слава_Україні!

#Героям_Слава!

Учениця_6 класу_ Сумкіна_А ... Читати далі »